Скоробогатько Віталій Якович

Скоробагатько Віталій Якович 670x900

Скоробогатько В.Я.

Скоробогатько Віталій Якович (18.07.1927 — 5.07.1996 р.) — український математик, Заслужений діяч нау­ки України, доктор фізико-математичних наук, професор, з 1969 по 1996 рік — завідувач відділу диференцільних рівнянь і теорії функцій ІППММ ім. Я. С. Підстригача НАН України.

В. Я. Скоробогатько народився 18 липня 1927 року в Дарниці під Києвом. У 1945—1951 рр. навчався в Московському та Львівському університетах. У 1951—1963 рр. — аспірант, всистент, доцент Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1963 р. працював в установах Академії наук України, з 1969 р. і до останніх днів життя очолював відділ теорії диференціальних рівнянь в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України

Коротка наукова біографія

У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію «Єдиність та існування розв’язків диференціальних рівнянь еліптичного типу другого порядку», а в 1963 р. — докторську дисертацію «Дослідження з якісної теорії диференціальних рівнянь із частинними похідними». У 1968 р. йому було присвоєне вчене звання професора, а в 1978 р. — звання Заслуженого діяча науки України.

Професор Скоробогатько був ученим із широким діапазоном математичної творчості. Його науковий доробок становлять 110 статей і 7 монографій. Він не лише отримав вагомі результати в області диференціальних рівнянь, конструктивної теорії функцій, обчислювальної математики, теоретичної і математичної фізики, але й став творцем сучасної математичної школи, виховавши 8 докторів та 23 кандидатів наук, більшість з яких активно розвиває його ідеї та методи.

У теорії диференціальних рівнянь В. Я. Скоробогатько дослідив умови однозначної розв’язності крайових задач для еліптичних рівнянь та систем рівнянь і вивчив властивості їх розв’язків, розробивши при цьому новий метод захисних нерівностей та ввівши поняття бісектриси довільної області; встановив принцип екстремуму та апріорні оцінки розв’язків для деяких класів лінійних і нелінійних систем рівнянь із частинними похідними, зокрема, для нелінійної системи рівнянь типу Монжа-Ампера. Він дослідив також зв’язок між розв’язністю багатоточкових задач для лінійних і нелінійних звичайних диференціальних рівнянь довільних порядків та розкладом відповідного диференціального оператора на множники першого порядку, вперше сформулював постановку та вказав шляхи розв’язання багатоточкової задачі для рівнянь із частинними похідними; цими дослідженнями був започаткований новий напрямок — умовно коректні задачі для рівнянь із частинними похідними (багатоточкові, періодичні, нелокальні, типу Діріхле), розв’язність яких пов’язана з проблемою малих знаменників. За ініціативи В. Я. Скоробогатька та під його керівництвом був розроблений узагальнений метод відокремлення змінних, який разом зі створеним на його підставі диференціально-символьним методом у подальшому був застосований при дослідженні розв’язності та побудові розв’язків крайових та відповідних їм спектральних задач для лінійних рівнянь і систем рівнянь із частинними похідними та диференціально-операторних рівнянь. В. Я. Скоробогатько започаткував і разом з учнями розвивав інші наукові напрямки в математиці: 1) запровадив гіллясті ланцюгові дроби (багатовимірне узагальнення неперервних дробів), створив їх теорію та розробив численні застосування цієї теорії; 2) розвинув багатоточкову геометрію — узагальнення евклідової геометрії, де «пряма» визначається n точками, n>2, — і застосував її в теорії фізичних полів;

Наукову діяльність Віталій Якович активно поєднував із педагогічною та науково-організаційною. Напрямок наукової діяльності В. Я. Скоробогатька визначився ще в студентські роки під впливом Я. Б. Лопатинського, який став його вчителем. Під його керівництвом В. Я. Скоробогатько підготував кандидатську дисертацію «Єдиність та існування розв´ язків деяких крайових задач для диференціального рівняння еліптичного типу другого порядку», яку успішно захистив у 1954 році. Розвитком результатів цієї роботи стала докторська дисертація « Дослідження з якісної теорії диференціальних рівнянь із частинними похідними», захищена ним у 1963 році.

Професор Скоробогатько В. Я. був ученим із широким діапазоном математичної творчості. Йому належать фундаментальні дослідження в галузі якісної теорії рівнянь з частинними похідними та звичайних диференціальних рівнянь. Він запровадив багатовимірні узагальнення неперервних дробів гіллясті ланцюгові дроби, створив їх теорію та розробив її застосування до теорії наближення функцій багатьох змінних, теорії чисел та обчислювальної математики. Ним побудовано узагальнену евклідову геометрію, в якій «пряма» визначається n точками (n>2) та застосовано її в теорії фізичних полів.

Напружену наукову працю В. Я. Скоробогатько активно поєднував із науково-організаційною. Важливою складовою цієї роботи було керівництво чотирма відомими далеко за межами Львова науковими семінарами з різних напрямків математики, які об´єднували їх учасників в єдиний творчий колектив. На цих семінарах формували свою кваліфікацію багато українських математиків, у тому числі його учні, серед яких — 25 кандидатів і 8 докторів наук. Із 1969 року і до останніх днів життя В. Я. Скоробогатько очолював відділ теорії диференціальних рівнянь в Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, постійно піклуючись про розвиток математичної науки в регіоні та в Україні.

У 1987 році професор Скоробогатько В. Я. і академік Дородніцин А. О. започаткували періодичну конференцію під назвою «Нові підходи до розв´язування диференціальних рівнянь», яку в 2001 році учасники шостої конференції цього циклу ухвалили назвати «Міжнародна математична конференція ім. В. Я. Скоробогатька». Крім цієї, В. Я. Скоробогатько був організатором багатьох інших наукових конференцій, зокрема з теорії гіллястих ланцюгових дробів та їх застосувань (1975, 1994 р.р.), загальної теорії відносності (1993), конференції, присвяченої 90-річчю від дня народження Стефана Банаха.

Весь сенс свого життя професор В. Я. Скоробогатько вбачав у вірному служінні науці та своєму народові. Він ніколи не керувався особистими інтересами, а тільки інтересами науки і суспільства, яким він щиро віддав свої сили та вміння, і цьому постійно навчав своїх учнів. Впродовж багатьох років працював професором Львівського політехнічного інституту та Львівського державного університету імені Івана Франка; керував чотирма відомими далеко за межами Львова науковими семінарами, координуючи при цьому розвиток математики в західному регіоні України. Створив проект- Українська академія математики ім. Михайла Кравчука. Організував проведення в Дрогобичі періодичної міжнародної конференції «Нові підходи до розв’язування диференціальних рівнянь», яка зараз носить його ім’я.

Дисертації під керівництвом Скоробогатька В.Я.

  • На семінарах формували свою кваліфікацію багато українських математиків, його учні, серед яких — 25 кандидатів і 8 докторів наук.
  • Пелех Я.Н. „Численные методы решения некоторых классов нелинейных диференціальних и интегральных уравнений, основанные на цепных дробях“, 1989; – 01.01.07 – вычислительная математика.
  • Вынар А.Л. „Исследование проявлений гравитационного ультрарелятивистского спин-орбитального взаимодействія в общей теории односительности“, 1988; — 01.04.02 — теоретическая и математическая физика.
  • Баранецкий Я.Е. „Некоторые задачи с несамосопряженными граничными условиями для уравнений с частными производными“, 1987; спеціальність – 01.01.02 – дифференциальные уравнения и математическая физика.
  • Огирко О.В. „Дробно-рациональные численные алгоритмы в квадратурных и кубатурных формулах“, 1987; спеціальність – 01.01.07 – вычислительная математика.
  • Салыга Б.О. „Многоточечная задача для дифференциальных уравнений с частными производными“, 1986; спеціальність – 01.01.02 – дифференциальные уравнения и математическая физика.
  • Мацюк Р.Я. „Пуанкаре–инвариантные уравнения движения в лагранжевой механике с высшими производными“, 1985; — 01.04.02 — теоретическая и математическая физика.
  • Крупка З.И. „Применение метода рациональных аппроксимаций Паде к решению некоторые прикладных задач теоретической физики и астрофизики“, 1985; спеціальність – 01.01.07 – вычислительная математика.
  • Гнатык Б.И. „Физика ударных волн и закономерности их движения в оболонках звезд“, 1983; — 01.03.02 — астрофизика.
  • Илькив В.С. „Нелокальые граничные задачи для дифференциальных уравнений с частными производными“, 1983; спеціальність –
  • Пелых В.А. „Координатные условия в теории гравитации Эйнштейна“, 1980; — 01.04.02 — теоретическая и математическая физика.
  • Недашковський Н.Ф. „Ришение систем линейных алгебраических уравнений ветвящимися цепными дробями“, 1980; спеціальність – 01.01.07 – вычислительная математика.
  • Полищук В.Н. „Переодическая краевая задача для гиперболических уравнений и сестем“, 1980; спеціальність – 01.01.02 – Дифференциальные уравнения и математическая физика.
  • Пляцко Р.М. „Эффекти эйнштейновской теории тяготения, обумовленные колебаниями и спином пробного тела“, 1979; — 01.04.02 — теоретическая и математическая физика.
  • Кучминская Х.И. „Аппроксимация и интерполяция функций цепными и ветвящимися цепными дробями“, 1978; – 01.01.01 – математический анализ.
  • Боднар Д.И. „Элементы аналитической теории ветвящихся цепных дробей“, 1977; – 01.01.01 – теория функций и функциональный анализ.
  • Клюйник И.Ф. „Приложения пространственных матриц в анализе“, 1975; – 01.01.02 – дифференциальные и интегральные уравнения.
  • Каленюк П.И. „Обобщение метода разделения переменных“, 1974; – 01.01.02 – дифференциальные и интегральные уравнения.
  • Шувар Б.А. „Двусторонние операторные неравенства и их применение для построения двусторонних монотонных итеративных процессов“, 1974; – 01.01.02 – дифференциальные и интегральные уравнения.
  • Пташник Б.И. „Задача типа Валле Пуссена и некоторые краевые задачи для линейных гиперболических уравнений“, 1967.

Основні праці:

  • Новіков Леонід Олександрович, Скоробогатько Віталій Якович. Методи математики: розвиток, застосування, суспільне відлуння — Львів: Слово і Комерція, 1995. — 224 с.
  • О. І. Бобик, П. І. Боднарчук, Б. Й. Пташник ,В. Я. Скоробогатько Елементи якісної теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними. — Київ: Наук. думка, 1972. −175с.

Журнальні публікації:

  • В. А. Пелых, В. Я. Скоробогатько, “Многоточечная геометрия в кристаллографии”, Изв. вузов. Матем., 1992, № 5, 64–73

До попередньої сторінки